19 червня 2013

Інновації, філософія і натхнення / Сантьяго Монтенегро

Нові наукові знання з’являються там, де немає тиску думок авторитетних експертів, вважає співробітник Центру політичних досліджень Західної півкулі Сантьяго Монтенегро. Щоб відкрити шлях інноваціям, він радить вийти за межі власної системи поглядів.


Тривалий час я запитував себе, чи можна навчити людей створювати інноваційні продукти і технології? Чи можна викладати студентам щось на зразок «теорії інновацій»?

 

Читаючи книги світових експертів з інновацій, зокрема, Клейтона КрістенсенаГенрі ЧесброДжона КаоДжеймса Ендрю і Гарольда Сіркіна, я був зачарований і засмучений одночасно.

 

Інновації — це нові знання, які мають безперечну цінність. Інновації — це свіжі ідеї, котрі дають життя новим продуктам, сервісам і процесам. Інновації — це те, завдяки чому розвиваються нові методи менеджменту,оригінальні винаходи та концепції. І ці концепції значимі не лише для впливових корпорацій, але й для країн, а в деяких випадках навіть для регіонів.

 

Більшість авторів погоджуються з тим, що готових формул і рецептів розробки інновацій немає. Але ось питання: чи можливо створити належні умови — такі, які будуть підтримувати творчий потенціал перспективних ідей, і, як наслідок, допоможуть інноваційній думці процвітати?

 


Очевидно, майбутнім менеджерам в університетах можна викладати окремі предмети, присвячені тому, як плекати інноваційну думку, створювати середовище, де підтримуються свобода особистості, творчий потенціал і конструктивна критика. Найбільш вірогідно, що інновації будуть з’являтися там, де можна кинути виклик обмеженням влади, де люди не затиснуті у жорсткі законодавчі рамки, де поєднання різних культур не забороняється, а заохочується, і де принципи управління дозволяють компаніям й галузям промисловості визнавати свої помилки і оперативно на них реагувати.

 

Інновації розквітнуть там, де зрозуміють: авангардна думка повинна бути відкритою – як для суспільства, так і для власне світу ідей. При цьому слід розуміти, що жодна компанія, жодна ідея і жоден винахід не застраховані від провалу — якими б успішними вони не здавалися. До цієї невизначеності необхідно бути готовим. Інновації з’являться саме у тих корпораціях, керівництво яких усвідомить, що навіть теоретично суперуспішні компанії можуть так і не вразити світ своїми епічними продуктами, і згодом зникнути. Отже, інновації будуть з’являтися там, де зрозуміють: світ динамічно змінюється, рухається у надшвидкому темпі, а передбачити майбутнє, потерши магічну кулю, неможливо.

 


Так, це прекрасні ідеї, але коли я прочитав «інноваційні» книги, про які говорив раніше, мене не залишало відчуття, що все це я вже десь чув. Згодом я зрозумів, що ці безумовно чудові тези вже розглядалися теорією знань і філософією науки. Дійсно, інновації — це просто підмножина глобальної множини наукових знань.

 

Згадаємо концепцію школи раціональної критики, яка говорить нам: коли існуючі теорії не можуть ані пояснити, ні вирішити існуючі проблеми — нові гіпотези, і, відповідно, нові наукові знання, як і інновації, скоріше за все, з’являться там, де існування конструктивної критики не тільки не забороняється, але й вітається

 

Нові наукові ідеї і гіпотези часто виникають у місцях, далеких від всеохоплюючого тиску думок авторитетних експертів. Тому що експерти, котрі у певний час вважаються авторитетними, і самі часто є в’язнями власної системи поглядів. Системи, котра не дозволяє їм дивитися на ту чи іншу проблему більш гнучко, і враховувати новоявлені аспекти цієї проблеми.

 


Нові наукові знання, швидше за все, з’являться у середовищі, учасники якого зрозуміють: немає жодних логічних сценаріїв появи нових наукових знань. 

 

Інноваційні ідеї можуть наснитися. До них може підштовхнути вивчення зовсім інших, не пов’язаних з проблемою, дисциплін. Ідея може відвідати вас під час спілкування з людьми різноманітних професій і різноманітного життєвого досвіду. Так, я абсолютно серйозно стверджую: нові знання — результат неочікуваного натхнення.

 

При цьому, як тільки нова концепція з’являється, вона повинна одразу ж бути перевірена із врахуванням всіх існуючих теорій, всієї доступної інформації і всього доступного досвіду. Вона повинна стати об’єктом критики з усіх напрямків. І тільки якщо після цього тест-драйву гіпотеза залишиться живою, вона може на випробувальний термін отримати статус нових знань.

 


Наука і знання складаються не з концепцій-переможців. Вони складаються з концепцій, які вижили в умовах безперервних і наполегливих спроб їх розкритикувати. Не існує теорій, які не можна оскаржити, оскільки оскаржити можна все що завгодно. Тому всі інноваційні концепції повинні бути загартованими і готовими до невизначеного майбутнього. Іншими словами, як відзначав Карл Попперправда ніколи не категорична, а помилка завжди вірогідна.

 

Повертаючись до присвячених інноваціям книг, які я з цікавістю вивчив, заявляю: у жодній з них не було вибудовано зв’язків між інноваціями і теорією знань та філософією науки. Це доволі невдало, тому що теорія інновацій може бути предметом всіх питань, здогадок і відповідей, які розвиваються цими дисциплінами — причому, що важливо, із невід’ємною повагою до наукових методів. 

 

Навіть суто з практичної точки зору, професори філософії та їхні студенти можуть отримати вигоду від аналізу завдань, котрі ставлять перед собою великі корпорації. Це дозволить їм не тільки вдосконалити свої знання, але й зрозуміти: так, саме я можу генерувати інноваційні ідеї для компаній, промисловості, і економіки в цілому.

 


Ввести базові курси теорії знань і філософії науки в програму шкіл бізнес-менеджменту, я впевнений, слід було давно. Якщо б майбутні бізнесмени, навчаючись у своїх університетах, заглибилися у філософію науки, вони б стали не тільки більш обізнаними і демонстрували більше поваги до наукової думки, вони могли б стати більш компетентними, більш точними у своїх судженнях, а також, не можу не відзначити, більш скромними.

 

Оригінальний текст: Innovation and Philosophy by Santiago Montenegro

Переклад Яни Рибальської

Фото: I am Ciara

© Project Syndicate


comments powered by Disqus