2 березня 2016

«Якщо ви чогось не розумієте, то мова йде про гроші»: Олександр Крамаренко про бізнес та ЗМІ

Більше 20 років досвіду у ЗМІ бізнесової тематики, близько десяти років на посаді головного редактора журналу «Гроші»: економічний оглядач, колумніст та експерт Олександр Крамаренко на лекції у Школі журналістики УКУ розповів, що треба знати про свою аудиторію, яке місце брехня посідає у ділових медіа та що відбувається з українськими виданнями. Platfor.ma записала найцікавіше.

 

 

Що відбувається з діловими медіа в Україні та як для них писати

Будь-яка людина, що займається бізнесом, постійно вагається між почуттям страху та жадібності. Ділові люди бояться втратити бізнес та свої ресурси, бояться політики, податків, пригод і чогось не знати – бо все це відбирає гроші.

 

Бізнесмени віддають багато сил та енергії роботі і не вважають, що гроші в достатній мірі компенсують ці витратити. Тому ділові люди хочуть і грошей, і поваги, і соціального визнання та статусу. Попсові медіа змальовують бізнесменів як хижаків, які крадуть та займаються чимось незрозумілим. Але це маленький відсоток того, чим займається бізнес. Тому ділові медіа, зазвичай, пишуть про страх та жадібність. І це добре продається.

 

Перед тим, як почати писати текст або створювати проект, треба поставити собі запитання: чому людина не зможе без цього обходитись? Це як у туризмі – людина бере з собою тільки найнеобхідніше. Так і ви маєте запропонувати читачеві те, що зацікавить його і те, за що він захоче платити.

 

Теорія брехні у ділових виданнях

Найбільша проблема під час роботи у ділових медіа – велика кількість брехні. Прийшовши працювати до такого ЗМІ, будьте готові до цього – це як дощ або сніг. Протестувати проти цього немає сенсу, але є сенс одягатись по погоді, тобто бути готовим до цього.

 

Дурять всі й всіх – держава дурить платників податків, погана торгівля – споживачів, політики – виборців, роботодавці – працівників, працівники – роботодавців, інвесторів – ті, хто збирає інвестиції, а банки дурять вкладників. І всі разом дурять державу. Відбувається це через брак  інформації. Бо, насправді, усі проблеми в економіці виникають не від того, що ми вже щось знаємо,  а від того, що ми нічого не знаємо. Тобто так звані «чорні лебеді» ­– події або явища, які виникають нізвідки і ми нічого не можемо з ними зробити. Тільки пристосуватися.

 

 

Будь-який ньюзмейкер, піарник або прес-служба хочуть зробити з журналістів корисних ідіотів – людей, які позбавлені критичного мислення і якими можна буде маніпулювати та популяризувати свою точку зору. Тому знання маніпулятивних дій, пов’язаних з грошима, важливе для журналістів не тільки у спеціалізованих медіа, а й у традиційних.

 

Якщо ви щось не розумієте, то мова йде про гроші. Якщо ви нічого не розумієте – справа стосується ваших грошей. Тому, коли ви хочете щось зрозуміти або про щось дізнатися, починайте з’ясовувати: звідки там гроші або куди вони йдуть – тоді все стане зрозуміліше.

 

Коли ви граєте у морський бій, чи станете ви називати клітинку зі своїм кораблем?  Щось подібне журналісти мають робити з інформацією. Якщо ви знаєте, що хтось бреше, то ви маєте певним чином корегувати своє ставлення до цієї людини або компанії. Якщо ви з’ясували, що герой вашого матеріалу збрехав, це може допомогти у подальшій роботі. Тоді ви будете розуміти, що ця людина має на увазі у тому чи іншому випадку.

 

Про відповідальність в ділових медіа

Ми маємо розуміти, що все, що ми публікуємо, має певну ціну. Варто бути обережними та розуміти, що вбиваючи чиюсь репутацію, ви можете нашкодити. Адже журналісти виконують важливу суспільну функцію – доносити важливу інформацію до людей. Тому кейс спростування якоїсь інформації дуже вразливий та чутливий для будь-якої структури. Люди пропускають повз вуха частку «не» та залишають меседж, що все погано.

 

 
Коли ви пишете про якийсь скандал, вас можуть звинуватити у тому, що ви взяли гроші у якоїсь зі сторін конфлікту. І щоб дотримуватись етичних та професійних принципів, іноді доводиться й псувати стосунки з певними компаніями або людьми.

 

Ми маємо розуміти, що у кожної нашої публікації є юридичні наслідки, але ми мусимо робити свою роботу. І у таких ситуаціях варто радитись з колегами.

 

Про українські ділові ЗМІ

Пришестя Путіна і те, що відбувається з російськими ЗМІ як бізнесом – це чудовий приклад того, як політика влізає в економіку. Українська щоденна ділова преса «захлопнулась», починаючи від дочки російського «Комерсанту» закінчуючи незрозумілим «Капіталом». І це тому, що Україна у сенсі медіаспоживання сучасніша за Росію. Росіяни звикли споживати щоденну якісну пресу, а у нас її не було. Загалом, в Україні було чотири щоденні ділові газети, усі вони загинули.

 

 

Щомісячний журнал «Капітал» було створено у 90-х, але він проіснував всього декілька років. Видання «Експерт» виходило по ліцензії російського видання «Эксперт». Цей журнал існував з 2004 року та ніколи не був прибутковим. «Ділова столиця» – дуже крутий був проект, існує з 2001 року, та нині залишилась приблизно десята частина того, що було раніше. Журнал «Профіль-Україна» працював за ліцензією російського видання «Профиль». Вони були самостійні у своєму контенті, за винятком частки матеріалів, які перекладались з «Business Week». Декілька разів змінювався штат видання, допоки у 2011 році його не закрили.

 

Видання «Влада грошей» було створено як сателіт «Ділової столиці». Функцією журналу було знімати з рекламного ринку ті гроші, які не встигала зняти «ДС». Як самостійний проект він не існував.

 

 
Журнал «Деньги» існує з 2006 року, має свій сайт – «Деньги.UA». Цьому виданню вдалось пережити дві кризи. Він має шанси зайняти перші позиції у своєму сегменті. Цього року у журналу з’явилась українськомовна версія – «Гроші».

 

Нині ділові видання в Україні знаходяться у дуже цікавій кризі. Все змінюється і є неймовірний шанс для нового покоління. Та в Україні вже не варто очікувати створення паперових щоденних видань. А от сайт, який надаватиме інформацію постійно і за потребою, – вдалий сегмент,  який може існувати в українському медаіпросторі.

 

Що подивитись та почитати про  фінанси та економіку від Олександра Крамаренка. 

Фільми:

– Вол стріт / Wall Street, 1987;

– Вол стріт 2 / Wall street: Money Never Sleep, 2010;

– Бойлерна / Boiler Room, 2000;

– Гра на пониження / The Big Shot, 2015.

 

Книжки:

Артур Гейлі – «Міняли»;

Теодор Драйзер – «Фінансист»;

Долан Едвін, Колін Д. Кемпбел, Розмарі Дж. Кемпбел – «Економіка, гроші, принцип розуміння», «Гроші, банківська справа та грошово-кредитна політика»;

Стівен Д. Левітт, Стівен Дж Дабнер – «Фрікономіка. Думки економіста-дисидента про несподівані зв’язки між подіями та явищами»;

Чарльз Кіндленберг,Роберт Алібер – «Світові фінансові кризи. Манії, паніка та крахи»;

Нассін Ніколас Талеб – «Чорний либідь: під знаком непередбачуваності», «Антихрупкість: як отримати вигоду з хаосу»;

Пол Саюельсон, Уільям Нордхаус – «Економікс».

 

Фото – Тетяна Столярова, Петр Ткачишин.


comments powered by Disqus