11 серпня 2014

Не вір своїм очам: інструмент для верифікації відео від Amnesty International

YouTube вже давно перестав бути лише джерелом смішних відео про котиків та варіацій гарлем шейків – зараз він є справжньою зброєю масового ураження на фронтах інформаційної війни. Кому як не нам, українцям, знати, наскільки важливо перевіряти усе, що ми бачимо в мережі, особливо перед тим, як запостити у себе в Facebook. Міжнародна організація Amnesty International створила Citizen Evidence Lab – інструмент, покликаний допомогти інтернет-користувачам верифікувати будь-яке відео, викладене в мережу.

Фотографія: citizenevidence.org

 

В умовах силових протистоянь, журналісти часто не мають доступу до місця тієї чи іншої події, натомість вони змушені звертатись до user-generated контенту. 17 липня, коли було збито Боїнг777, перше відео, що з’явилось в мережі, було відзняте очевидцями подій, а не журналістами. Більшість інформаційних агенцій постійно використовують контент, авторами якого є звичайні люди, та досі довіра до цих джерел є сумнівною.

 

Amnesty International – міжнародна неурядова організація, що слідкує за дотриманням прав людини

Мобільний телефон з фото- та відеокамерою в руках у очевидця може зіграти ключову роль. Сучасні технології, інтегровані в наше життя, надають більше можливостей, але й спричиняють все більше ризиків. Саме для того, аби допомогти як журналістам, так і звичайним інтернет-користувачам верифікувати відеоролики, Amnesty International створили Citizen Evidence Lab. На їхню думку, цей проект допоможе відстояти права людини у збройних конфліктах.

 

На сайті зібрані безкоштовні онлайн-інструменти, вправи та інструкції, що допоможуть вам оцінити достовірність відео, викладеного в мережу.

 

 

У своєму інтерв’ю виданню Wired.co.uk Крістоф Коеттл, один з творців сайту, сказав так: «Громадянські медіа все частіше використовуються у новинних репортажах в якості доказів у справах про порушення прав людини чи навіть у кримінальних справах. Але що стається, коли цими відео маніпулюють чи презентують їх у хибному контексті? Існує не так багато постановочних відео, проте є достатньо таких, що поширюються у хибному контексті – це може бути стара зйомка чи зовсім інша локація».

 

Крістоф Коеттл каже, що, користуючись інструкціями Citizen Evidence Lab, зміг знайти оригінал відео з Сирії, яке було зафільмоване ще в 2012 році, але поширювалось як нещодавнє. Він впорався з цім завданням за дві хилини. Раніше на це могло піти декілька годин.

 

В  Citizen Evidence Lab запевняють, що не зупиняються на досягнутому – планують вдосконалювати інструмент, щоб мати змогу аналізувати великі масиви даних.


Фотографія: citizenevidence.org

 

На сайті ви знайдете передусім покрокові рекомендації з верифікації відео. Автори проекту зібрали усі основні правила аналізу відеороликів в одну струнку інструкцію. Тест пристосований здебільшого для відео з YouTube, проте допоможе й у справі аналізу відео з інших ресурсів. В кінці тесту є можливість зберегти результати у форматі pdf та doc. 

 

Ось основні 10 кроків на шляху верифікації відео

1. Збережіть відео.

Окремі відео на YouTube чи навіть цілі канали регулярно зникають з соцмережі. Особливо ті з них, що створені навмисне для інформаційних маніпуляцій. Отже, перед тим, як розпочинати аналіз відео, збережіть його на комп’ютер.

 

2. Перевірте, коли відео завантажили на YouTube та коли оприлюднили (а це різні речі)

Це можна зробити за допомогою YouTube Data Viewer – інструменту, спеціально створеного для проекту. При цьому важливо враховувати різницю в часі. Наприклад, у одному з case study на сайті йдеться про скандал навколо відеозйомки хімічної атаки в Сирії 21 серпня 2013 року. Тоді російська влада наполягала на тому, що відео є фейковим, адже в YouTube було зазначено, що відео завантажене 20 серпня. Проте таке неспівпадіня було викликане різницею в часі. Щоб уникнути цього, City Evidence Lab пропонують користуватись конвертером часу, аби зрозуміти, коли саме було завантажене відео за місцевим часом.

 

3. Перевірте, коли було створено акаунт особи, що оприлюднила відео

Для цього можете просто клікнути на ім’я юзера, а потім на About. Зазвичай акаунти, що створені спеціально для поширення неправдивої інформації, довго не живуть. Якщо акаунт було створено незадовго до того, як відео з’явилось в мережі, – є привід задуматись.

 

4. Подивіться, яку кількість відео завантажував юзер раніше

Кількість відео можна подивитись одразу біля імені юзера. Ви вже, мабуть, здогадались, що в тому випадку, коли в потоку лише одне сумнівне відео, одразу довіряти такому джерелу навряд чи варто.

 

5. Прогляньте попередні відео цього користувача. Вони були відзняти у тій самій місцевості чи в різних?

Додатково варто пересвідчитись, чи справді юзер був очевидцем подій і чи живе він в тій місцевості, де ці події мали місце. Якщо хтось опублікував шокуюче відео безчинств київської хунти на Донбасі, а за пів-години – відео танків, що їдуть вулицями Сирії – скоріш за все відео не оригінальні.

 

6. Перевірте, чи пов’язані з цим ютуб-акаунтом акаунти в інших соціальних мережах

Так ви зможете зрозуміти, приховує своє ім'я користувач чи готовий по-чесному публікувати відео від власного імені.

 

7. Перекладіть назву відео на інші мови.

 І спробуйте знайти це відео за ключовими словами. Цілком може бути, що в цьому відеоролику зафільмовано події з зовсім іншої країни.

 

8. Уважно придивіться до відео, чи немає відмітних рис у одязі людей, що там зображені, у місцевості, чи видно номери машин, ландшафт, вивіски чи прапори, які би вказували на справжнє місце подій. Зверніть увагу на погоду того дня.

 

Наприклад, в одному з кейсів української організації StopFake, що також бореться з неправдивою інформацією в мережі, йдеться про те, що яхта Video Azimut 46, яку, згідно сюжету російського НТВ одеським ополченцям подарував місцевий бізнесмен для захисту узбережжя, насправді здається в оренду. Співробітники телеканалу орендували яхту, аби відзняти брехливий сюжет.

 

9. Спробуйте відшукати місцевість, що зображена на відео за домогою Google Street View та Google Earth.

Також пропонують потренувати навичку ідентифікації місцевості за допомогою GeoGuessr – гри на вгадування локацій.

 

10. За допомогою YouTube Data Viewer витягніть ескізи відео.

Скористайтесь пошуком за зображеннями в Google або TinEye. Можливо, це допоможе вам знайти більш ранню версію того самого відео.  

 

В тему:

 

Оптимізуй мене повністю: інструмент Optimizely для тестування дизайну сайту

Знай свій SMM: 5 безкоштовних інструментів для журналістів

Карти в руки: сервіс CartoDB для створення мап даних

Золоті слова: 10 безкоштовних сервісів для роботи з текстом

 

Матеріали в рамках розділу Media Innovations Lab виготовлені за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.

Підписатися на новини проекту у facebook можна тут.


comments powered by Disqus