25 лютого 2015

Гуру інфографіки Альберто Каїро: «Краса – лише побічний ефект корисної візуалізації»

Альберто Каїро – автор однієї з найпопулярніших книг про візуалізацію та журналістику даних «The Functional Art», викладач журналістики та інтерактивних медіа в Школі комунікації Майамі. Він переконаний, що візуалізація – це набагато цікавіше за представлення точних цифр, водночас набагато глибше, ніж просто красивий контент. На майстер-класі в Школі журналістики УКУ Альберто Каїро розповів про те, як за допомогою графіків, карт і таблиць розповідати цікаві історії та як перетворити візуалізацію на щоденний інструмент пізнання світу.

 

Фотографія: via chicaspoderosas

 

Інфографіка – не лише красива, а й інформативна та корисна

 

Учора на площі Ринок я побачив стару будівлю, де над дверима латинською мовою викарбувано: «Корисне ніколи не відрізниш від красивого». Ось це і є суть візуалізації. Так, хороша візуалізація має бути естетично довершена з точки зору кольорів, композиції, стилю. Але вона має бути не лише красива, а й інформативна, корисна. Вона розповідає про світ та допомагає нам щось зрозуміти.

 

Візуалізація – це демонстрація того, що є невидимим.

 

Побачивши величезну кількість цифр у Excel, дуже складно зрозуміти, що насправді вони значать. А якщо їх відобразити візуально, буде значно легше уявити. Один із найкращих прикладів візуалізації – матеріал на Wall Street Journal. У Сполучених Штатах нині багато сперечаються, чи є вакцини безпечними і чи варто їх використовувати. І WSJ хотів надати кількісні докази того, що вакцини справді рятують життя. Журналісти та дизайнери створили ось таку красиву візуалізацію: на горизонтальній осі представлені роки, а на вертикальній – 50 штатів Америки. І у кольорі відображена кількість виявлених хворих на кір людей. Коли в 1960-х роках почали використовувати вакцину, ця кількість значно зменшилася. Трансформувавши звичайну таблицю з даними у таку візуальну репрезентацію, можна зрозуміти, в чому значення всіх цих цифр, і що вони приховують.

 

 

Робота з графічною інформацією зараз стає мейнстрімом.

 

Коли я лише починав кар’єру, був чіткий розподіл функцій між журналістами та тими, хто створює графіку. Є Історія від New Republic про те, скільки грошей втрачає кожен штат, відмовившись від програми медичного обслуговування medicaid. Зараз ведеться багато дебатів про те, наскільки вона ефективна. У матеріалі зображено фонову карту. Коли журналіст опублікував цю статтю, вона виглядала жахливо. Я побачив її у твіттері і вирішив допомогти автору, дав йому кілька порад, як її краще візуалізувати.

 

 

Якщо раніше була необхідна співпраця 2-3 людей, щоб створити подібний матеріал, то тут журналіст створив усе самотужки. І він перепросив мене, мовляв, це перша карта даних, яку він зробив, бо хотів якнайшвидше опублікувати матеріал, а всі дизарйнери були зайняті. І вирішив скористатися якимось безкоштовним ресурсом. Усе більше людей використовують такі інструменти. І це чудово.

 

Лише 20% моїх студентів стають професійними дизайнерами. Усі інші просто хочуть опанувати навички візуалізації, аби в подальшому використовувати їх у своїй роботі. Візуалізація — це не магія, нічого складного тут немає.

 

Вміння працювати з цифрами – надзвичайно важливе

 

Якби ви раніше запитали людей, якими навиками мають володіти освічені люди, то вам би відповіли: «Грамотність». Освічена людина має добре писати і тлумачити тексти.  Журналісти би додали, що слід мати правильну дикцію та вміння виразно артикулювати.

 

Але варто не забувати про вміння працювати з цифрами. Це значить, що треба бути фахівцем у статистиці. Але не можна давати цифрам змогу вводити вас у оману. Слід також мати глибинне розуміння функціонування комп’ютера й того, як працюють ті сервіси, якими ми щоденно користуємося. Для журналіста важливо трохи розумітися на кодуванні та мові програмування.  Не менш важливо – вміти використовувати графіку для презентації власних ідей та тлумачення світу. Послуговуватися картами, інфографікою як інструментами комунікації.

 

Завжди потрібно порівнювати

 

Якщо ви просто скажете, що компанія X збільшила об’єм продаж на 20% минулого року, ви не скажете нічого. Можливо, усі компанії на ринку збільшили свій об’єм продаж на 50%. Тому ваша схема не буде інфографікою – це просто цифри, що не мають жодного контексту. Потрібно завжди порівнювати, інакше ця інформація нічого не варта.

 

 

Інфографіка – це щось, що дає контекст для даних. Це тоді, коли ви надаєте комплексність інформації. Але це не лише якісне представлення даних. Ви намагаєтеся щось розповісти читачам. Це структурування даних у формат історії, це свого роду наратив, де візуальні елементи поєднуються з текстом.

 

Читач понад усе

 

В інфографіці є структура історії, ви берете читача за руку й проводите по процесу створення цього матеріалу. Натомість візуалізація даних – це візуальне представлення кількісних даних. На їхній основі створюється структура, яку читачі можуть використовувати на власний розсуд.

 

Багато місяців тому Обама вдався до реформування сфери медичного обслуговування. Це дуже складний закон, там багато положень. Але звичайному споживачу складно обрати відповідний план залежно від їхній потреб. Wall Street Journal зробили зробили комплексну візуалізацію даних. Ви вводите свої дані й обираєте той план медичного обслуговування, який є для вас оптимальним. Цей матеріал – найвищий ступінь врахування індувідуальних потреб користувача.

 

 

Комп'ютер – лише інструмент, а провідна роль належить мисленню

 

Візуалізацію створює не комп’ютер. Ключову роль відіграє ваш спосіб мислення: як ви збираєте дані, якими підходами до візуалізації ви користуєтеся. Комп’ютер – це лише інструмент. Треба спершу спланувати історію, ретельно обдумати структуру, яка якнайкраще до неї пасуватиме. І вже згодом почати реалізувати цей скелет на практиці. Інакше ваша візуалізація не буде читабельною.

 

 

Саме тому я назвав свою першу книгу, яку опублікував у 2012-му році, «Функціональне мистецтво». Тому що я насправді вірю в те, що візуалізація має бути не лише красивою, але й читабельною та інформативною. Красива візуалізація, яка нічого не говорить про світ, нічого не варта.

 

Візуалізація завжди має бути правдивою

 

Але є ще одна цінність, яку потрібно неодмінно враховувати. Візуалізація може бути не лише красивою й корисною – вона також має бути правдивою. Про це я детально писатиму в своїй наступній книзі «Truthful Art», яка, я сподіваюся, вийде у 2016-му році.

 

Журналістам варто стежити, щоб візуалізація не приховувала важливої інформації. Якщо ви бачите, що представлений обсяг інформації неповний, то зверніться до її авторів, щоб отримати вихідні дані. Так ви отримаєте зовсім іншу історію.  Але розуміння таких маніпуляцій є важливим не лише для журналістів, а й для всіх громадян – аби їх не вводили в оману.

 

 

 

Іноді журналісти роблять такі невправдиві графіки з хорошими намірами. Скажімо, коли їм бракує місця. Але результат той самий, бо вони не показують усю картину.

Я захоплююся візуалізаціями The Guardian. Але ось ця графіка є винятком. Вона показує суми грошей, які різні країни вирішили надати як гуманітарну допомогу біженцям із Сирії. Тут складно зрозуміти послідовність країн, які вирішили дати найбільшу суму. У цій візуалізації також показано відсоток уже наданої допомоги від обіцяної – але тут неможливо це розгледіти. Якщо ви хочете створити візуалізацію, перш за все слід добре продумати, що саме ви хочете показати. Які порівняння, взаємозв’язки та тенденції мають побачити люди. Залежно від цього ви впорядковуєте свої дані.

 

Не спрощувати складний світ, а зробити його більш зрозумілим

 

Хочу показати те, як я кодую інформацію. Цей матеріал ми створили разом із командою у 2012-му році. Тоді я ще працював у Бразилії, і головний редактор захотів опублікувати величезну статтю про зміни населення у світі. Ви бачите бульбашки, які показують, де найбільша чи найменша кількість населення. Використання бульбашок є виправданим, коли ви просто хочете показати загальну картину, а не конкретні цифри. Прокрутивши стрілку, можна простежити за змінами в населенні від 1915 до прогнозів за 2100 рік – на основі даних ООН.

 

 

 

Але крім того я хотів, щоб читачі мали змогу побачити свою країну в загальному списку з точки зори кількості населення. Тому ми закодували ці дані й відобразили їх у формі списку. Також є фільтр, який дає змогу порівняти населення країн у рамках континентів, також можна поглянути за змінами населення конкретної країни упродовж конкретного періоду часу. Клікнувши на бульбашку,там з’явиться лінійна діаграма з цими змінами. Кожна з цих категорій визуалізації допомагає нам побачити щось абсолютно нове.

 

Ми повинні привнести в світ більше науки. Світ має бути складним і комплексним, але зрозумілим.

 

Матеріали в рамках розділу Media Innovations Lab виготовлені за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.

Підписатися на новини проекту у Facebook можна тут.


comments powered by Disqus