29 березня 2014

Челсі Клінтон: «Філантропія — це можливість бути порядною людиною»

Минулого тижня в Україну завітала донька колишнього президента США Білла Клінтона та нинішнього Держсекретаря Штатів Гілларі Клінтон. Челсі 31 рік, вона вчилася на кардіолога, але від лікарської кар'єри відмовилась. Місяць тому Челсі стала телеведучою на американському телеканалі NBC. Її програма присвячена людям, які змінюють світ, а гонорари від журналістської роботи донька колишнього президента пообіцяла перераховувати на благодійність. Основним же місцем роботи Челсі є благодійний фонд її батька. Про філантропію і приїхала поговорити з українськими студентами Челсі Клінтон — на запрошення фонду Віктора Пінчука. «Платформа» теж слухала пані Клінтон. Ось невеличкий конспект її думок, озвучених у Києві. Фото: http://platfor.ma/articles/chelsea-clinton/

 

Про благодійність 

 

Філантропія допомагає нам рухатися вперед: ми уявляємо собі світ, в якому хочемо жити, і вона допомагає нам його будувати. Філантропія стає актуальною тоді, коли ми потребуємо того, що уряд не може впровадити, а приватний сектор не в змозі виробити. Саме тут на допомогу приходять благодійність та недержавні організації. Це і є те, що ми намагаємося робити з «Фундацією Вільяма Клінтона» та іншими глобальними ініціативами.

Челсі Клінтон — журналістка NBC News, співробітниця благодійних фондів Clinton Foundation та Clinton Global Initiative

 

Філантропія для мене — це можливість бути порядною людиною, частиною гарної системи, зразковою донькою своїх батьків. Певною мірою це означає бути зацікавленою у світі.

 

Філантроп ходить на вибори і, зробивши свій вибір, ставить запитання до чинної влади й вимагає у неї відповіді. Ми втілюємо зміни, не будучи частиною чинної влади. Це власне те, чим займається мій батько і до чого долучилася я.

 

Про свою роботу

 

Ми зробили досить багато, реалізували купу різних проектів. І коли успішно завершується щось одне, перше питання, яке виникає у нас: що робити далі. Успішні справи дійсно надихають!

 

Кожен визначає для себе власні освітні принципи, межі, яких йому буде достатньо для того, аби реалізувати власні мрії. Я думаю, Стів Джобс не завершив своє навчання, бо у певний момент зрозумів: тих знань з математики і фізики, які він вже отримав, буде достатньо, щоб втілити свої мрії у щоденному житті.

Здебільшого мене надихали обоє батьків: вони завжди думали про майбутнє, думали про те, що зробити, аби «завтра» стало кращим. Вони ніколи не зациклювалися на минулому. Не можна розділити якості, які я перейняла у когось із них.

 

Чи вірю я в дива? Я вірю в людей, які ці дива творять

 

Про саморозвиток

 

Середньостатистичний американський тінейджер втрачає в середньому сім з половиною годин щодня: хтось дивиться телевізор, хтось грає в Angry Birds. Я думаю, що витрачати час для відпочинку інколи необхідно, кажу це з власного досвіду.

Але я вважаю, що більшу частину цього часу можна було б використати для розширення свого кругозору.

Я думаю, зараз я більше не марную свого часу. Мій чоловік може це підтвердити. Незважаючи на це, є ще багато речей, яких би я могла робити більше, наприклад, трохи більше спати (посміхається). Але, водночас, якщо ти спиш не більше шести-семи годин на добу, то почуваєш себе значно розумнішим зранку.

 

Записав Едуард Букін
Фото: Фонд Віктора Пінчука © 2012. Фотограф: Сергій Іллін


comments powered by Disqus