5 квітня 2016

Конструктивна Європа: 12 порад для діячів креативних індустрій

Віднедавна Україна приєдналася до міжнародної програми «Креативна Європа», завдяки якій українські культурні організації отримають можливість вийти на міжнародний рівень співпраці та залучити кошти для своїх проектів. Під час семінару, присвяченому участі України в програмі, поради культурним організаціям давали керівники британського та литовського бюро «Креативна Європа» Крістоф Янковські та Егле Делтувайте, директор мистецької програми British Council в Україні Пабло Россело та спеціаліст з комунікацій програми «Культура і Креативність» Анастасія Нуржинська.

 

 

 

Зважайте на пріоритети

Культурна програма «Креативної Європи» охоплює 18 різних секторів: від літератури до візуального мистецтва, від культурної спадщини до моди, від архітектури до танцю. Є також чотири спеціальні програми, на які можна подавати заявку: літературний переклад, європейські мережі, європейські платформи та проекти співробітництва.

 

Аби подати заявку, ви повинні мати офіційно зареєстровану інституцію, яка функціонує в культурному полі не менше двох років. Більше про умови участі та терміни подачі заявок можна дізнатися тут. Але до якого сектору культури не належала би ваша організація, ваш новий проект має керуватися тими цінностями, які сповідує «Креативна Європа»: мобільність, інноваційні підходи до функціонування вашої інституції та сектору в цілому, а також активне формування та розвиток аудиторії.

 

Долайте кордони 

Щоби стати учасником «Креативної Європи», недостатньо самої лише геніальної мистецької ідеї, натомість слід розглядати свою діяльність в загальноєвропейському контексті. «Креативна Європа» – це передусім робота на міжнародному рівні. Культурні, креативні та аудіовізуальні організації мають виходити за межі своїх кордонів і співпрацювати з іншими європейськими країнами.Крім того, потрібно пояснити, чому мобільність є такою важливою для вас: для покращення професійних навичок шляхом співпраці з партнерами, для доступу до інновацій та пошуку нової аудиторії.

 

Виходьте за межі 

«Креативна Європа» – не програма залучення фінансів на поточну роботу музею чи інституції. Тут не йдеться про те, наскільки довершеним є ваше мистецтво чи наскільки добрі виступи ви організовуєте. Правильна постановка питання звучить так:  чи хочемо ми більш ефективно працювати як організація? Чи хочемо ми розвивати інституційну спроможність конкретної сфери культури? Розвиток креативного потенціалу організації – це не просто організація виставки чи концерту. Важливо мати стратегію свого розвитку, розуміти, чого ви хочете досягнути за кілька років, і як конкретно вам у цьому може допомогти «Креативна Європа». Це можливість для організацій стати більш амбітними.

 

(Спів)працюйте 

Для всіх програм, лише за виключенням програм з літературних перекладів, вам доведеться шукати європейських партнерів. Саме тому найбільш перспективними є проекти співпраці, які охоплюють не лише країни Євросоюзу та європейського економічного простору, а й країни Східного партнерства, серед яких, власне, і Україна. Ідея полягає в тому, що завдяки такій співпраці, завдяки взаємодії в культурному просторі відбудеться передача навичок, підходів і знань від однієї організації до іншої.

 

Проекти співпраці – це не сума національних проектів, вони також повинні мати додану вартість. Тому організаціям слід вчитися одна в одної.

 

Наприклад, для заявки на маломасштабний проект співпраці, що потребує до 200 тис. євро, потрібно щонайменше три учасника з трьох країн. Для великомасштабних необхідно мінімум шість, і отримати можна до 2 млн євро. Серед усіх партнерів ви повинні будете обрати головного – організацію, яка напише спільну заявку та відповідатиме за весь процес. Але, за словами експертів, учасникам з України краще набратися досвіду та почати зі звичайного партнерства.

 

Шукайте спільну відповідь на великі виклики

У рамках проекту співпраці вам потрібно буде зрозуміти, якими є спільні проблеми та способи її вирішення. Наприклад, ви зрозуміли, що немає цікавих способів проводити мистецькі резиденцій, але разом із партнерами з Британії, Польщі та Німеччини напрацювали інноваційний підхід до їх проведення, тому пропонуєте це перевірити та провести на європейському рівні. Важливо, щоб ваші підходи доповнювали однин одного. Зазвичай стається так, що кожна країна змушена «винаходити велосипед» самостійно, але «Креативна Європа» дає ідею об’єднання зусиль та знань.

 

 

Шукайте близьких за духом партнерів 

Пошук партнерів на проекти «Креативної Європи» – це ніби пошук романтичного партнера в інтернеті: ніколи не знаєш, кому можна довіритися. Тому експерти радять активно відвідувати міжнародні культурні події на кшталт Культурного форуму в Брюселі. Також приєднуйтесь до наявних європейських культурних мереж – там можна знайти організації, які мислять так само, як ви. Шукайте успішно профінансовані проекти на сайтах національних представництв «Креативної Європи», реєструйтесь у базі даних програми, звертайтесь до міжнародних представництв: British Council, Французький інститут та інші можуть порадити споріднені з вами організації.

 

Цьогорічний дедлайн подачі заявок на проекти співробітництва – 7 жовтня. Тому вже важливо розпочати пошук партнерів. Скажімо, British Council оголосив конкурс грантів на подорожі британським чи українським організаціям, щоб ті могли розпочати чи поглибити співпрацю та у перспективі створити спільну заявку на програму Creative Europe.

 

Знаходьте підтримку

«Креативна Європа» покриває 50-60% вартості від усього проекту і вимагає зустрічного фінансування. Але не варто лякатися. Якщо ваша організація не здатна надати необхідну суму, її можна залучити за посередництвом різних фондів, грантів, за підтримки держави та місцевого самоврядування. Можна використати дохід від діяльності проекту, як-от квитки на виставу чи концерт. Крім того, немає вимог щодо внутрішнього розподілу зустрічного фінансування партнерів: заплатити може організація з більшим бюджетом, головне, аби ви ідеально виконували свою роботу та дотримувалися партнерської угоди.

 

Відповісти на ваші запитання та надати консультації щодо заповнення заявки зможе національне бюро «Креативної Європи» – незалежна структура, яка відповідає суто за комунікацію між учасниками програми та Європейським Союзом. Натомість відбір заявок здійснюється вже експертами з Брюсселю за прозорими вимогами.

 

 

Розвивайте аудиторію 

Формування аудиторії – це один із пріоритетів програми «Креативна Європа». І освіта – невід’ємна складова цього процесу. Саме тому культурні організації повинні більше уваги приділяти освітнім процесам – можна кооперуватись із садочками, школами, університетами, влаштовувати лекції, семінари чи літні табори.

 

Наприклад, одна з європейських програм під назвою Young Critics має на меті дати можливість молоді бути критиками організацій. Ви запрошуєте їх спостерігати за вашою роботою, а потім вони пишуть відгук в якості критиків.

 

Важливо створювати шкільні та молодіжні програми. Підлітки люблять проводити час не з батьками та вчителями, а зі своїми друзями, тому деякі театри влаштовують покази, на які запрошують лише молодь – їм це дуже до вподоби!

 

Робіть культуру доступною

Культура має бути доступною для всіх, зокрема і для людей з особливими потребами. Лише на перший погляд культурний сектор є відкритим, насправді ж уразливі групи населення лишаються за бортом: люди з інвалідністю, безхатьки, жителі периферії.

 

Одним із позитивних прикладів може стати онлайн-трансляція мистецького контенту: це значно полегшує доступ людей до культури. Якщо в Музеї Альберта та Вікторії у Лондоні є два мільйони відвідувачів на рік, то в їхнього сайту – двадцять мільйонів. Нехай мистецтво приходить до людей, а не навпаки.

 

Залучайте глядачів

 

Можна залучати аудиторії на різних етапах проекту: творення, представлення та рефлексії після події. Скажімо, у рамках TorinoFilmLab аудиторія сама створювала сценарій фільмів за допомогою Фейсбуку. Або один із ротердамських театрів вирішив відреагувати на те, що поблизу почала жити велика кількість мігрантів – з ними поговорили про їхні вподобання, і адаптували до їхніх побажань програму театру. У цьому, звісно, є певний ризик: не завжди глядачі мають усе диктувати. Але важливий сам факт діалогу, його відкритість.

 

Завжди аналізуйте програму очима відвідувачів. Коли ми щось готуємо, нам доволі важко дослухатись до критики. Потрібно встановити емоційний, а не споживацький зв’язок із аудиторією, говорити з нею, чути її. Люди не хочуть просто мистецтва – вони хочуть долучитися до нього. Цінуйте своє середовище. Аудиторія хоче знати, що ви є добрим сусідом, що вам не байдуже до тих людей, які живуть поруч.

 

Комунікуйте стратегічно

Комунікація, просування проекту, інформування про його результати є одними з критеріїв при оцінюванні проектів Креативної Європи. Усім культурним організаціям слід розробити свої стратегії з комунікації. Недостатньо сказати, що ви будете поширювати інформацію, – це має бути стратегічний підхід.

 

Інформація – те, що виходить, а комунікація – те, що доходить. Тому таким важливим є сам канал передачі. Слід уявляти, яка кількість вашої аудиторії зможе побачити ваш меседж у журналі, а яка – в соцмережах. Для будь-якої комунікаційної стратегії важливо ставити собі мету, визначати цільову аудиторію, канали, через які ці матеріали стануть доступними для вашої аудиторії. Дуже важливо показати, на які результати ви очікуєте, і як будете вимірювати ефективність своєї діяльності. Це має стати важливою частиною вашої заявки на програму Креативної Європи.

 

Формуйте тренди

Багато менеджерів культури кажуть, що їх не хочуть чути, про них не хочуть писати і навкруги існує лише одна політика. Але зараз культура в тренді: все більше людей доводять, що для іміджу та економіки України вона є дуже важливою. Аби на вас звернули увагу ЗМІ, ви повинні бути в тренді того, що відбувається в Україні чи світі, а також вміти правильно аргументувати, чому ваша ініціатива є важливою та на які болючі для суспільства теми вона реагує.

 

«Culture matters» – совместная инициатива Platfor.ma с Проектом ЕС и Восточного партнерства «Культура и креативность».


comments powered by Disqus