2 червня 2016

«Не все крутиться тільки навколо гарної ідеї»: як і чому подаватись на програму ЄС

Культурна експертка із багаторічним досвідом та керівник національного бюро програми «Креативна Європа» в Литві Егле Делтувайте нещодавно відвідала Київ за запрошенням програми «Культура та Креативність», аби виступити із майстер-класом. Про основні пріоритети та цінності програми «Креативна Європа», а також про те, як подати успішну заявку та отримати підтримку свого проекту Егле Делтувайте розповіла Platfor.ma в межах спецпроекту Culture Matters.

 

 

 

— Які головні цілі та фундаментальні цінності програми «Креативна Європа» і що взагалі вона може змінити в Європі й Україні?

 

«Креативна Європа» – це не перша і далеко не єдина програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку креативних і культурних індустрій. «Креативна Європа» об'єднала дві попередні підпрограми «Культура» і «МЕДІА» з новим секторальним напрямком, що включає в себе GuaranteeFacility (інструмент полегшення доступу культурного та креативного секторів до джерел фінансування шляхом надання гарантій), запуск якого повинен ось-ось відбутися. Європейський Союз зацікавлений у підтримці такої діяльності, яка принесе користь культурному і креативному секторам, і буде сприяти досягненню цілей стратегії «Європа 2020» та її основним ініціативам. Якщо вся Європа буде разом працювати, ми зможемо досягти багато чого.

 

Якщо мова йде про пріоритети програми, мені дійсно подобається те, що дуже багато конструктивних рішень було прийнято завчасно, а якщо вас цікавлять всілякі дослідження, проміжні оцінки попередніх програм, програмні документи та дискусії з представниками культурних і креативних індустрій, то існує чотири основні проблеми, з якими мають справу сектори на сьогоднішній день.

 

Перша проблема – це перехід до використання цифрових технологій, який з однієї сторони відкриває перед нами безліч нових можливостей, але з іншої, є своєрідним викликом.

 

Технології – це дійсно двері в світ можливостей, але водночас, вони змінюють наш спосіб пізнання культури і насолоди нею. Для того, щоб культурним і креативним секторам підвищити свою ефективність, а також для того, щоб використовувати цифрові технології, скажімо, в просуванні і поширенні культурної продукції, вони повинні адаптуватися до цього переходу до використання цифрових технологій.

 

Друга проблема – це фрагментація ринку за мовною ознакою. Третя – це доступ до фінансування. Специфіка культурного та креативного сектору ускладнює процес отримання кредитів або додаткового фінансування. Певною мірою ЄС сприяє інвестуванню та співпраці культурно-креативного сектору з інвесторами. А четверта проблема – це нестача даних для аналізу. Дуже часто в ЄС виникає така ситуація, коли ми маємо багато статистичних даних, але не маємо єдиного підходу до аналізу. Програма також намагається сприяти накопиченню якісних і показових даних для обробки. Загалом «Креативна Європа» повинна поставити собі за мету вирішити всі ці проблеми, і для цього вона має безліч схем і напрямків.

 

Як подати успішну заявку на участь в програмі «Креативна Європа» та в підпрограмі «Культура»? Хто може подавати заявку: тільки культурні установи або менеджери в сфері культури також?

 

Є дві основні вимоги до учасників. У програмі можуть брати участь юридичні особи, зареєстровані відповідно до встановленої процедури як мінімум за два роки до закінчення строку подачі заявок, фізичні особи подавати заявки не можуть. Організація повинна брати активну участь у житті культурного та креативного секторів, і це має бути зазначено в статуті та реєстраційних документах. При подачі заявок вам потрібно буде довести це, надавши звіти про діяльність за останні два роки.

 

Радує те, що брати участь у програмі можуть не тільки країни-учасниці ЄС, а всі двадцять вісім країн, а також Ісландія та Норвегія в якості членів Європейської економічної зони, держави, які приєдналися до неї, і країни-кандидати, тобто більшість країн Балканського півострова разом із Туреччиною. Починаючи з 2014 року в програмі можуть брати участь країни-учасниці Європейської політики сусідства, ми їх із задоволенням приймаємо, просто деякі держави підписують договір, а деякі ні. Наразі про участь заявили Грузія, Молдова й Україна, і це чудово.

 

Організації повинні перш за все вирішити, бути їм головними партнерами чи просто партнерами. Яка різниця між головним партнером і партнером? Все це виглядає так: одна організація з групи повинна бути головним партнером, тобто саме вона буде підписувати договір з Європейською Комісією, та саме вона бере на себе повну відповідальність за весь менеджмент і фінансування проекту.

 

— Це означає, що на головного партнера покладається більше відповідальності в проекті?

 

Певною мірою так, тому що завжди є одна організація, відповідальна за всю групу і вона підписує договір з ЄС.

 

А яка роль партнерів у проекті?

 

Партнер повинен розділяти відповідальність з головним партнером не тільки в питаннях фінансування, але і в питаннях розробки ідеї, реалізації різних проектів, комунікації і поширенні культурної продукції. Що дійсно важливо відзначити, це те, що підпрограма «Культура» – це повноцінне співробітництво, а не фіктивна угода. Ми дійсно шукаємо професіоналів у сфері культури, шукаємо організації, які співпрацюють у відповідному секторі або в секторальному напрямку і рухаються до досягнення спільних цілей у контексті пріоритетів програми.

 

На що потрібно звернути увагу при пошуку партнерів для участі в програмі, оскільки це дуже важлива частина процесу подачі заявки в будь-яку культурну організацію?

 

Я думаю, це цілком логічно. Не будемо кривити душею: вам же захочеться працювати з людьми, яких ви знаєте і яким ви довіряєте. Ми знаємо безліч прикладів, коли не всі партнери знали один одного, але, принаймні, деяких із них. З другого боку, іноді зовсім незнайомі люди, які ніколи раніше не зустрічалися, плідно співпрацюють. Кожен випадок унікальний і особливий, але тут так само, як і в житті: краще йти в одній упряжці з тими, кого ти знаєш і кому довіряєш. Існує також і велика кількість різноманітних інструментів із пошуку партнерів та бази даних, які будь-яка організація, яка хоче брати участь в програмі, може активно використовувати.

 

З чого починати потенційним учасникам? Що потрібно знати перед тим, як подавати заявку?

 

Найменше, що потрібно знати і те, що ми наполегливо рекомендуємо, це уважно прочитати рекомендації, конкурс заявок і всі правила. Ретельне заповнення анкети вимагає чимало часу, тому якщо ви не дотримаєтеся яких-небудь правил і врешті-решт вашу анкету не приймуть просто через те, що ви не прочитали кілька сторінок, або неправильно зрозуміли ідею програми, думаю, це буде для вас величезним розчаруванням... Ще одна порада від мене: постарайтеся зрозуміти мету, яку переслідує ЄС у цій програмі, що для нього важливо? Що важливо для європейської культури та креативних секторів, чому і як ви можете активно долучитися?

 

— І що ж важливо для європейських країн і чому?

 

Це, як ви здогадуєтеся, непросте питання. Спочатку потрібно бути далекоглядним, почитати європейську стратегію зростання «Європа 2020», а також основоположні документи культурного сектору, наприклад, дослідження Європейської програми дій у сфері культури (EuropeanCultureAgenda) або інші дослідження, проведені на тему ККС, тому що вони дійсно допомагають зрозуміти, що потрібно Європі в рамках співробітництва в сфері культури. Це може вам допомогти ретельно заповнити анкету і зробити так, щоб вона відповідала актуальним наразі проблемам і вимогам.

 

Також є багато загальнодоступних документів і мереж, які генерують досить корисні доповіді, з яких можна почерпнути дуже цікаву та важливу інформацію. Тому не полінуйтеся переглянути такі документи у вашій нішевій галузі, наприклад, в музиці або візуальному мистецтві, це дуже корисно, заодно і подивитеся, де є проблеми та труднощі, постараєтеся все це відобразити в вашій анкеті, отже, будете намагатися сприяти їх вирішенню, шукати нові методи, які ми обговорювали раніше.

 

А тепер про сам процес заповнення анкети. Можливо, у вас є якісь практичні рекомендації для потенційних учасників? На що в першу чергу потрібно звертати увагу, щоб уникнути помилок, яких часто припускаються?

 

На всіх напрямках є досить чіткі зразки заявок в електронному вигляді, тому що вам треба дати відповіді на певні питання. Ви можете подивитися на попередні анкети в електронному вигляді, і почати готувати свої відповіді, особливо на питання про критерії отримання фінансування. Я також наполегливо рекомендую максимально чітко формулювати свої думки і все систематизувати. Якщо ви говорите, що будете досягати певних цілей, то ви дуже чітко повинні розписати, як саме ви будете це робити. Наприклад, якщо ваш проект націлений на роботу з аудиторією як з одним із пріоритетних напрямків, і ви кажете, що будете використовувати інноваційні методи в її диверсифікації, залученні, наданні можливості набути новий досвід і змінити відносини, то ви повинні сказати, як саме, де і з ким ви будете це робити.

 

Не забувайте і про те, що експерти можуть знати вашу організацію, але якщо вони не знайдуть відповіді на якісь питання у вашій анкеті, їм доведеться визнати, що ви недостатньо чітко сформулювали їх навіть незважаючи на те, що ваша організація прекрасно справляється зі своїми завданнями і вони це знають.

 

Знаєте, що ще ми помітили? Найслабшими в останніх анкетах були пункти «Комунікація», «Поширення культурної продукції» і «Якість контенту і характер діяльності». Це теж потрібно мати на увазі.

 

Також радимо вам не затягувати із заповненням анкети, а зробити це якомога швидше, оскільки це вимагає часу. Якщо ви головний партнер в цьому проекті, вам потрібно буде зібрати чимало документів та інформації у своїх партнерів і підписати договори про співпрацю. Ні для кого не секрет, що для всього цього потрібен час.

 

У мене є стільки підказок, що їх цілком вистачило би на цілу книгу... Один дуже важливий нюанс: всі строки подачі вказані за брюссельським часом, заявки приймаються до опівночі. Тому, якщо ви подаєте заявку до опівночі за португальським часом, то ви не встигнете. На цьому прикладі можна ще раз наочно переконатися в тому, чому потрібно прочитати всю необхідну інформацію і проконсультуватися у національного бюро «Креативної Європи».

 

Чи існує якась система балів?

 

Так, звичайно, існують критерії, за якими організація підходить для відбору, критерії, за якими вона виключається з відбору та критерії, за якими вона проходить його. Якщо проект обраний для відбору, то він оцінюється за всіма критеріями для проходження відбору по кожному пункту і може отримати максимум 100 балів.

 

Як оцінюється сама анкета? Що впливає на кількість отриманих балів і які основні причини відмови у фінансуванні?

 

Є чотири основних критерії для проходження відбору. Найголовніший з них – це актуальність. Актуальність – це те, чи відповідає проект пріоритетам програми, які ми обговорювали, тому що у вас може бути ну дуже хороша ідея, але якщо вона не має нічого спільного з програмою і її пріоритетами, то ви, на жаль, ніколи не пройдете відбір.

 

Наступний критерій – це якість контенту і характер діяльності. Як саме ви будете реалізовувати проект? У розділі «Комунікація» і «Поширення культурної продукції» експерти шукатимуть відповідь на питання «Як проект розповідатиме про свою діяльність і ділитися знаннями і досвідом з усім сектором і не тільки?» І останнє, але не менш важливе – це характер самого партнерства, як довго ви співпрацюєте. Вам потрібно пояснити роль кожного партнера, який внесок він зробиву розробку ідеї проекту, за які види діяльності він буде відповідати і який його початковий фінансовий внесок. Як ми вже говорили раніше, другий і третій критерій є наразі найбільш проблематичними для сектору. Ще однією помилкою може бути управління грошовими коштами та кадровим потенціалом: надто багато або відверта недостача, неповний пакет документів, не до кінця продумана ідея, не звернули увагу на основні пріоритети або навпаки, сильно зациклились на них. Загалом, ми називаємо такі анкети «ледачими». ЄС насправді шукає того, хто б активно займався комунікацією і поширенням, щоб це приносило їм користь і стабільно працювало у довгостроковій перспективі.

 

Іноді програма надає фінансові гранти, так? Яку фінансову документацію і звітність потрібно для цього підготувати?

 

Вам потрібно підготувати проект бюджету, в якому ви показуєте не тільки витрати на проект, але і дохід від його реалізації. Дохід складається як з самого гранту ЄС, самофінансування, а також із джерел приватного фінансування і державних інвестицій, так і з доходу, отриманого в результаті реалізації проекту. У дрібномасштабних проектах самофінансування становить 40% бюджету, у великомасштабних – 50%, а в проектах для Європейських мереж (EuropeanNetworks) і Європейських платформ (EuropeanPlatforms) – 20%. Це означає, що вам і вашим партнерам також потрібно буде знаходити свої джерела фінансування. Є і такий нюанс, як характер самого партнерства. І не так вже й важливо те, де ви візьмете це додаткове фінансування: будуть це державні інвестиції, якась програма фінансування чи кошти приватних спонсорів.

 

Тепер перейдемо до документів. Якщо ви зі своїми партнерами подаєте заявку на фінансування проекту на суму більше 60 тис. євро, то головний партнер зобов'язаний надати додаткову звітність, наприклад, звіт про фінансові результати за останні два роки. Зовнішній аудиторський звіт надається тільки якщо сума гранту перевищує 750 тис. євро. Все просто.

 

Чи потрібно нам показувати механізм отримання цих коштів?

 

Ви повинні спрогнозувати за рахунок чого і як ви і ваші партнери збалансують бюджет, хоча ми не вимагаємо листів-підтверджень. Наприклад, зарплату для команди проекту можна порахувати і як витрати, що покриваються грантом, і як ваші власні інвестиції, але негрошові внески не приймаються. Ось навіщо потрібно знати основні правила фінансування. У деяких країн, включаючи Литву, є програми спільного фінансування для підпрограми «Культура».

 

Як самому дати адекватну оцінку анкеті? Що ще важливо для розробки хорошої ідеї для проектної заявки?

 

А питання стають все важчими і важчими... Я вам раджу переглянути проекти, які вже отримали фінансування. Існує спеціальна платформа, де можна знайти короткий опис всіх проектів, які отримали фінансування, і якщо ви подивитеся на десять, двадцять чи п'ятдесят таких описів, я думаю, у вас складеться картинка того, які саме проекти схвалює програма.

 

Ідея повинна бути інноваційною та цікавою. Іноді, коли ми чуємо слово «інноваційний», нас воно дуже лякає, тому що ми думаємо, що це повинно бути щось абсолютно нове, то, чого ніколи раніше не було. Але, переглянувши попередні проекти, я зрозуміла, що іноді проект по-новому застосовував існуючі практики, по-новому працював із різними секторами, застосовуючи методи, інструменти або передові практики з інших секторів. Так і виходило щось зовсім нове. Сама собою ідея досить проста, але вона дуже продумана. І вона таки важлива, але я хочу ще раз підкреслити, що не все крутиться тільки навколо гарної ідеї. Звертайте увагу і на пріоритети програми, характер партнерства та діяльності – сконцентруйтеся на цих критеріях отримання фінансування. У рекомендаціях ви знайдете питання, відповіді на які шукають експерти, оцінюючи ваш проект.

 

Іще декілька практичних порад, які ви б дали потенційним учасникам.

 

Якщо у вас є можливість, то обов'язково зв'яжіться з національним бюро «Креативної Європи». Експерти дуже добре знають програму і зможуть допомогти вам. Іноді учасники, які не пройшли відбір, кажуть, що припустилися дуже, ну дуже маленької помилки, при чому не тому, що робили щось неправильно, а просто тому, що пропустили щось, що цілком очевидно для співробітників програми.

 

Можу ще порадити спробувати об'єднати різні сектори і різну діяльність. Наприклад, ви можете почати співпрацю не тільки з культурним і креативним сектором, що є обов'язковою умовою, але запросити університети або інші науково-дослідні центри. Дуже класною ідеєю було б запросити різні підприємства і компанії, що працюють у сфері інформаційних технологій. Це може посприяти подоланню труднощів, пов'язаних із переходом до використання цифрових технологій.

 

Мені також хотілося би відзначити, що проект повинен бути багатогранним. Спробуйте подумати про ті види діяльності, які допоможуть вам досягти мети вашого проекту. Якщо уважно подивитися на список того, чим займалися профінансовані проекти, то ви помітите використання великої кількості різних підходів.

 

Якщо вже говорити про поради, то мені нереально подобається ця фраза Європейської Асоціації Фестивалів: «Давай, отримуй або не заважай». Мені здається, що вона символізує ідею співпраці в рамках ЄС і співпраці для досягнення наших цілей.

 

«Culture matters»  спільна ініціатива Platfor.ma та Проекту ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність».


comments powered by Disqus