Дзюба Іван

літературознавець, громадський діяч

Дзюба Іван

Літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, другий Міністр культури України (1992—1994). Академік НАНУ. Головний редактор журналу "Сучасність", член редколегій наукових часописів "Київська старовина", "Слово і час", "Євроатлантика" тощо. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, премії імені Олександра Білецького, Міжнародної премії фонду Антоновичів, премії імені Володимира Вернадського.

Народився на Донеччині. Закінчив Донецький педагогічний інститут, аспірантуру Інституту літератури ім. Тараса Шевченка. У 70-х роках переслідувався за погляди, висловлені в окремих публікаціях. Автор праць "Звичайна людина" чи міщанин?" (1959), "Інтернаціоналізм чи русифікація?" ("Самвидав", 1965), "Грані кристала" (1978), "Стефан Зорян в історії вірменської літератури" (1982), "Автографи відродження" (1986), "Садріддін Айні" (1987), "У всякого своя доля" (1989). Автор книг "Бо то не просто мова, звуки" (1990), "Застукали сердешну волю…" (1995), "Між культурою і політикою" (1998), "Спрага" (2001), "Пастка" (2003), "Тарас Шевченко" (2005), "Тарас Шевченко: Життя і творчість" (2008), "Грані кристала", "На пульсі доби", "Вітчизна у нас одна". Редактор десятитомної серії "Україна. Антологія пам'яток державотворення X-XX ст.", упорядник її п'ятого тому "Романтики національного відродження (1800-1863 роки)" (2009). Автор сценаріїв фільмів "Василь Симоненко", "Українці. Надія". Співавтор сценаріїв стрічок "Тарас Шевченко. Заповіт" (1992, 3 с., "Поет і княжна"), "Тарас Шевченко. Заповіт" (1997, 7 с., "На цій окраденій землі"), "Тарас Шевченко. Заповіт" (1997, 8 с., "Душа з призначенням прекрасним"), "Тарас Шевченко. Заповіт" (1997, 9 с., "Доле моя, де ти?"), "Поет і княжна" (1999, у співавт.) та ін.


Змінити дані чи фото team@platfor.ma