30 березня 2012
0000-2012

Громадський форум "Андріївський узвіз після реконструкції: мистецька оаза серед мегаполісу чи VIP-квартал?"

Дизайн і архітектура
Громадський форум

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, оргкомітет архітектурного фестивалю CANactions, громадська кампанія "Новий громадянин", Центр візуальної культури НаУКМА, ГО "Київські майстри", мистецька ініціатива "Культурний метр" та Ліга екскурсоводів Києва запрошують взяти учаcть у громадському форумі "Андріївський узвіз після реконструкції: мистецька оаза серед мегаполісу чи VIP-квартал?". Напевно, у світі не існує жодного путівника по сучасному Києву, у якому б Андріївський узвіз не згадувався принаймні декількома реченнями. Незалежно від того, де друкувався довідниковий матеріал – скрізь цю вулицю згадують як одне з головних пам’ятних місць Києва та наймальовничіший туристичний маршрут, що рекомендується гостям столиці для обов’язкового відвідування. За роки своєї першої ґрунтовної реконструкції 1979-1981 років. Андріївський узвіз здобув стійку славу перлини старого Києва, місця життя і творчості видатних діячів культури та мистецтва або просто такого собі неповторного українського Монмартру. Роками сотні людей та десятки різних середовищ творили простір Андріївського таким, яким його знали донедавна кияни та гості столиці. Сьогодні вздовж Андріївського узвозу глибоким рубцем проходить двометровий паркан, який розрізає навпіл легендарну вулицю і ніби символічно відображає реальне становище у відносинах влади і міської громади, де екскаваторна демократія та комерційний інтерес цінуються більше ніж культурно-історична спадщина. Зведення паркану та початок робіт на узвозі відбулося у рекордний термін без попередніх консультацій з громадою міста та додаткових роз’яснень. Центральне розташування узвозу та мальовничій ландшафт роблять його ласим шматком для інвесторів-забудовників. Тож доля Андріївського узвозу може розгортатися у найкращих традиціях хижацького капіталізму. За великим рахунком, Андріївський узвіз у нинішньому його вигляді є штучним витвором, своєрідним просторовим натюрмортом, створення якого стало можливим завдяки зусиллям окремих (іноді розрізнених) митців та діячів, що плекали його останні тридцять років. Можливо саме тому поступове "освоєння" незайнятої території узвозу приватними проектувальниками і не зустрічає достатньо гострої критичної реакції з боку київської громадськості. Тим не менше, окремі суспільні ініціативи довкола Андріївського узвозу починають з’являтися. У 2010 році силами місцевих активістів та за підтримки Ґете-Інституту відбувся великий мистецький фестиваль "Вулиця ігор – ігри на вулиці", який викликав жвавий інтерес до Андріївського узвозу як з боку пересічних киян, так і місцевої влади. Але попри значний позитивний ефект, якого досягли організатори фестивалю для підтримки виняткового мистецького ландшафту вулиці, Андріївський узвіз знову опинився у центрі закритої, непрозорої забудовницької схеми. Усвідомлюючи наслідки втрати унікального символічного середовища Андріївського узвозу і громадського контролю за його розвитком, організатори форуму бачать за необхідне підтримку започаткованих у 2010 році культурних ініціатив та створення активної громадської опозиції планам забудови Андріївського узвозу, підкріпленої об’єднаним фаховим середовищем. Програма: 12:00 Реєстрація учасників. 12:30 Вітальне слово. Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні; Дмитро Шльонський, директор "Музею однієї вулиці"; Людмила Губіанурі, директор музею Булгакова. 12:45 Сесія 1. "Андріївський узвіз – зникаючий вид історичного ландшафту Києва?" - У чому полягає історична та культурна цінність Андріївського узвозу? - Як нова забудова історичного середовища Андріївського узвозу вплине на автентичність цього місця? - За якими критеріями відбувається віднесення архітектурних споруд до історичних пам’яток? Яким чином статус історичної пам’ятки можна поширити на цілу вулицю? - Чи можливе застосування нормативно-правових механізмів для захисту Андріївського узвозу? Як вони мають працювати? - Де знаходиться межа між охороною пам’ятки та її консервацією? - Хто має виступати суб’єктом у процесі захисту історичних пам’яток на Андріївському узвозі? - Яким чином можна сприяти залученню об’єктів культурно-історичної пам’яті до активного громадського життя міста (як їх "оживити")? Спікери: 1. Олена Мокроусова, архивістка-памяткоохоронець, Київ 2. Борис Єрофалов, архітектор, Київ 3. Яків Дегтяр, начальник Головного управління охорони культурної спадщини КМДА, Київ 4. Микола Пархоменко, голова Українського товариства з охорони пам’яток історії та культури Модератор: Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні 14:15 Кава-пауза. 14:30 Сесія 2. "Андріївський узвіз сьогодні: мальовнича руїна, мистецько-культурна майстерня, рекреаційна зона чи туристична атракція?" - З чим ідентифікується Андріївський узвіз у пересічних киян та гостей? Чому це місце поступово втрачає свою важливість? - Що запропонує відома "Київська візитівка" гостям міста та киянам в разі масштабної перебудови? - Який баланс культури та бізнесу був би прийнятний для Андріївського узвозу? Як запобігти поступовій комерціалізації його публічного простору? - Чи може Андріївський узвіз стати всеукраїнською культурною моделлю? Спікери: 1. Владислава Осьмак, києвознавець, Київ. 2. Володимир Смирнов, архітектор-реставратор, Київ. 3. Сергій Данилюк, директор департаменту будівництва компанії ESTA Holding, Київ. 4. Іван Салій, колишній голова КМДА, Київ. Модератор: Рена Назарова, ведуча ток-шоу "Форум Києва" на КДР ТРК. 16:00 Сесія 3 "Участь громадян у реконструкції та творенні культурно-історичного простору Андріївського узвозу" - Що таке "андріївська" спільнота? - Хто є виразником потреб та інтересів спільноти Андріївського узвозу? - Чи існують позитивні приклади участі громадян у реконструкції історично-культурних публічних просторів міста? - Які практики, форми та потенційні можливості громадської участі ефективно працюють на захист об’єктів історико-культурної спадщини? Наскільки цей досвід можна застосовувати на Андріївському узвозі? - Що може бути консолідуючим фактором для розрізненої локальної спільноти Андріївського узвозу? Яку роль вона відіграє або може відігравати у розбудові туристичного та мистецького потенціалу вулиці? - Чому громадські ініціативи довкола захисту архітектурних пам’яток програють приватним забудовникам. За яких умов місто охоронні акції громадян матимуть стратегічний успіх? - Як побудувати дієві канали комунікації між будівними інвесторами, представниками місцевої влади та громадянами міста? Чи можлива вона взагалі? - Чи може Андріївський узвіз стати випробувальним майданчиком для налагодження такої комунікації? - Як забезпечити прозорість та контрольованість реставраційної діяльності на Андріївському узвозі? Спікери: 1. Віктор Хаматов, співголова Громадської ради "Андріївський узвіз", Київ. 2. Софія Дяк, Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів. 3. Марія Под’япольска, громадська ініціатива "Ахнадзор", Москва. 4. Олександр Королюк, заступник голови Подільської РДА, Київ. Модератор: Ірина Гордійчук, журналістка. Організатори просять свою участь до 29 березня 2012 року електронною поштою (andriy.makarenko@ua.boell.org). Телефон для довідок: +380 (44) 279 98 58.

Відвідали

Початок

12:30

Місце

Національна академія наук України
вул. Володимирська, 55

Вартість

Безкоштовно

Організатори

Науково-дослідний центр візуальної культури при Національному університеті "Києво-Могилянська академія"

Науково-дослідний центр візуальної культури при Національному університеті "Києво-Могилянська академія"

Науково-дослідний центр візуальної культури, створений при Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 2008 року, зосередив діяльність групи дослідників, митців і студентів та заснував простір для інтеграції сучасних мистецьких практик і наукових дисциплін. Мета Центру — розвинути міждис...

Представництво Фонду Гайнріха Бьолля в Україні

Представництво Фонду Гайнріха Бьолля в Україні

Фонд імені Гайнріха Бьолля є частиною Зеленого політичного руху, який розвинувся в цілому світі як відповідь на традиційну політику соціалізму, лібералізму і консерватизму.

До пріоритетів роботи Представництва в Україні належать: сприяння демократії та політична освіта для громадян, раціональне ...

Партнерство "Новий Громадянин"

Партнерство "Новий Громадянин"

Метою Партнерства є посилення впливу громадянського суспільства на політику та демократичний процес в Україні для захисту своїх прав на всеукраїнському рівні та на рівні місцевих громад. Завданнями Партнерства є консолідація зусиль громадськості на національному та регіональному рівні для відстоюван...

comments powered by Disqus