29 квітня 2016
0000-2016

Хеппенінг Валентини Петрової «Стильна та вишукана вечеря зі зразками найкращих страв елітних ресторацій світу із розкішним сервіруванням за доступною ціною»

Мистецтво
Хеппенінг Валентини Петрової «Стильна та вишукана вечеря зі зразками найкращих страв елітних ресторацій світу із розкішним сервіруванням за доступною ціною»

29 квітня художниця Валентина Петрова представить об’єкти інтерактивної інсталяції, що є імітацією елітних ресторанних страв, таких як салат із м’яса страуса під соусом кальвадос, холодний жюльєн із гребінця з авокадо, червоною ікрою і трюфельною олією, тощо. Замість вказаних у рецептах продуктів, для виготовлення цих страв художниця використає пережований нею хлібний м’якуш та харчові барвники.

За допомогою цього жесту вона хоче поговорити про бідність, зворотнім карикатурним боком якої є прагнення до надспоживання. Коли немає ресурсів для бажаного товару, його місце посідає ерзац. Чим він віддаленіший від оригіналу за якістю, тим має нижчу грошову вартість. Проте ерзац знецінюється для тих, хто знайомий із оригіналом, натомість для тих, котрі не можуть оригінал навіть помислити, його замінник, ерзац, залишається самоцінним, бажаним, «не викритим» продуктом. Ним він є і для мистецтва: на виставці для бідних створені художницею страви набувають статусу мистецьких об’єктів. Водночас художниця свідома того, що в мистецтві хлібний м’якуш, викриваючи одну елітарність, сам набуває іншої, яку також можна поставити під сумнів.

Викликаючи відразу, пережований м’якуш нагадує про те, що й сама бідність нам огидна, вона є тим, чого ми соромимося, що не гідне нас. За страхом бідності прихований страх виключення, смерті соціального тіла, так само як страх голоду, хвороби і бездомності є страхом смерті фізичного тіла.

Тілесні рідини сакралізують об'єкт лише в коханні або в релігії. В мистецькому акті художниця пропонує досягти подібної трансгресії: присутнім буде запропоновано купити за невелику платню страви, зв’язуючим компонентом яких є її слина, і спожити їх.

Сама художниця повечеряє з кимось із присутніх, вибравши об’єкти безпосередньо із інсталяції. Вона вважає, що поїдання об’єкта, названого мистецьким, сприятиме переозначенню мистецтва, яке в даному випадку повинне бути ситуацією, процесом, актом.

Відвідали

Початок

19:00

Місце

Центр візуальної культури
вул. Глибочицька, 44

Вартість

Безкоштовно

Організатори

Центр візуальної культури

Центр візуальної культури був заснований 2008 року в Києво-Могилянській академії з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 120 наукових та дискусійних заходів за участі українс...


comments powered by Disqus