07 листопада 2013
0000-2013

Лекція "Фантасмагорії штучного раю: до питання про відносини "природи" і "виробництва" в європейській культурі XIX-XX ст."

Мистецтво
Лекція

7 листопада в рамках виставки "Індустріальний едем" лекцію на тему "Фантасмагорії штучного раю: до питання про відносини "природи" і "виробництва" в європейській культурі XIX-XX ст." прочитає Ігор Ісіченко. "Природа" і "машина" ніде не зіштовхуються так люто, як у творчості людини, що відчайдушно й приречено протистояла машинному виробництву в ключовий момент його становлення в кінці XVIII — на початку XIX ст. Сад і парк у творчості Гете — маніфестація космосу природи, а не тільки того "крихітного фрагмента природи, який ми звикли "природою" називати" (Беньямін). Вони — не декорація і не тло, але простір — медіум, гетеротопія, що живить собою зв'язок між людиною і природою. Одночасно, парки та сади як "окультурена" природа співпричетні у Гете до природної здібності людини схоплювати "точною фантазією" речі "такими, які вони насправді", що означає: бачити "першофеномени" речей. У боротьбі Гете за визнання здатності до такого роду фантазії виразно видно полеміку з Кантом, для якого людський розум може пізнавати лише за допомогою попередніх апріорних категорій, що робить неможливим пізнання чогось іншого, крім власного розуму: "Ми a priori дізнаємося про речі лише те, що вкладено в них нами самими"; "розум НЕ черпає свої закони (a priori) з природи, а наказує їх їй". Світогляд Гете протистоїть "механічній" картині світу, чиє твердження пов'язане з роботами Ньютона. У теорії кольору останнього світло розуміється як ряд частинок, корпускул, кожна з яких є точною копією будь-якої іншої. Це — частина системи відносин, в якій виявляються пов'язаними воєдино "вічне повернення" Ніцше, алегорії у творчості Бодлера, "нескінченність зірок" Бланки, кінострічка і конвеєрне виробництво, занепад ручної праці. Ці явища співпричетні до забуття цивілізацією найбільш природної особливості людини: її смертності. Так відбувається спроба замінити "першу" природу "другою", виробленою, яка відповідає буттю людини в умовах товарного фетишизму -— у світі товарів ми живемо, наче в світі природи. Такі умови Александр Клюге називає "тепличними". Саме оранжереї і теплиці, неймовірно популярні в Європі 19 століття, сприймалися в якості демонстрації можливостей промислового перетворення природи: "Людина прирівнювався до деміурга, а оранжерея виступала в якості штучного раю" (М. Ямпольський). Під час лекції будуть демонструватися уривки з фільмів А. Клюге, Х. Фарокі, Х. Бітомскі, Х. Ріхтера, Ф. Леже, О. Довженка та ін.

Відвідали

Початок

18:30

Місце

Інститут проблем сучасного мистецтва
вул. Коновальця (Щорса), 18д

Вартість

Безкоштовно

Лектори

Ісіченко Ігор

кінознавець

Організатори

Інститут проблем сучасного мистецтва

Інститут проблем сучасного мистецтва

Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (ІПСМ НАМ України) – єдина науково-дослідна установа в Україні, що здійснює фундаментальні наукові дослідження у галузі всіх видів сучасного мистецтва, практичні і пошукові студії, спрямовані на розвиток професійного сучасно...


comments powered by Disqus