14 вересня 2013
0000-2013

Круглий стіл "Без ґрунту: чи може українська література зіпертися на європейську романну традицію?"

Мистецтво
Круглий стіл

Журнал "ШО" в рамках Львівського форуму видавців представляє круглий стіл на тему: "Без ґрунту: чи може українська література зіпертися на європейську романну традицію?". Учасники: Тамара Гундорова (літературознавець, культуролог), Тетяна Огаркова (літературознавець), Ірина Славінська (літературний оглядач), Юрій Володарський (літературний критик), Катерина Бабкіна (поетка, письменниця), Оксана Форостина (журналістка, письменниця), Андрій Курков (письменник), Юрій Макаров (публіцист, телеведучий). Пошуки "великого роману" в українській літературі тривають. Час від часу цим іменем нетерпляче нарікають тексти, які навряд чи можуть на нього претендувати – як-от було з "Записками українського самашедшого" Ліни Костенко. Час від часу його отримують твори, які бодай формально підпадають під визначення – як-от "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко. Та залишається поза сумнівом, що в сучасній українській літературі гідна уваги проза великої форми трапляється вкрай рідко, а в нашому книговидавництві давно вкоренилася добра традиція називати романом все, що за обсягом перевершує оповідання. А що ж із українською літературою минулого? Тут також превалює мала форма (не говорячи вже про те, що поезія в цілому суттєво домінує над прозою). Звісно, є в українській літературі не один непоганий роман, але свого Пруста, Гессе чи бодай одного з братів Маннів Україна світові не дала. То, можливо, ми просто належимо до "нероманних" націй? Досить шукати "великий роман", час завойовувати світ блискавичним лаконізмом новел? Втім, така позиція здається трохи ізоляціоністською. Адже кожен український письменник, якщо покласти руку на серце, ріс у першу чергу не на віршах Лесі Українки чи оповіданнях Михайла Коцюбинського, а на пригодницьких романах Жюля Верна, Майна Ріда чи Вальтера Скотта. І пани Діккенс, Золя та, чого вже там, Достоєвський теж із часом неодмінно приєднувалися до цієї менш серйозної компанії. То чому ж це спільне для кожного освіченого українця коло читання ніяк не впливає на сучасний стан нашої літератури? Можливо, для того, щоб оволодіти жанром роману, необхідно не лише бути глибоко з ним знайомим? Можливо, бракує інших, менш помітних, більш глибоко вплетених в історію та життя суспільства речей? Зрештою, чи можливо це взагалі: позичити в "романних націй" трохи їхнього літературного духу і започаткувати врешті українську романну традицію?

Відвідали

Початок

15:00

Місце

м. Львів, клуб "Культ"
м. Львів, вул. Чайковського, 7

Вартість

Безкоштовно

Лектори

Славінська Ірина

журналіст, викладач

Курков Андрій

письменник, кіносценарист

Гундорова Тамара

літературознавець

Макаров Юрій

журналіст, редактор, письменник та документаліст

Бабкіна Катерина

журналістка, письменниця

Володарський Юрій

літературний оглядач

Огаркова Тетяна

літературознавець, доктор філософії в галузі літературознавства, фахівець у галузі теорії літератури...

Форостина Оксана

заступниця головного редактора часопису "Критика"

Наріжна Вікторія

письменниця, перекладачка

Організатори

Журнал "ШО"

Журнал "ШО"

"ШО" – це унікальний журнал культурного опору, що видається в Києві з 2005-року. Журнал створив ряд яскравих і самобутніх проектів, пов'язаних з сучасною культурою України та світу. Головний редактор – Олександр Кабанов....

comments powered by Disqus